ПРЕС-РЕЛІЗ
Пов’язані з колишнім власником АТ «ІМЕКСБАНК» компанії-позичальники намагаються уникнути виконання своїх зобовʼязань перед банком, використовуючи у тому числі недосконалість судової системи країни. Так, судді господарського суду Одеської області (у складі головуючого судді Никифорчука М. І.) своїм розʼясненням до ухвали про закриття провадження у справі №916/485/17 фактично «пробачили» позичальникам-інсайдерам АТ «ІМЕКСБАНК» понад 12,7 млрд грн боргу. «Встановивши», що взяття банком на баланс переданого у заставу футбольного стадіону в Одесі, ринкова вартість якого близько 1,2 млрд грн, – достатньо для виконання в повному обсязі кредитних зобов'язань на загальну суму 12,7 млрд грн! При цьому звичайну процесуальну ухвалу (що виносилась без участі та навіть відома банку) фактично перетворили на рішення суду по суті спору.
Як уже повідомлялося, за кілька місяців до визнання неплатоспроможним власниками АТ «ІМЕКСБАНК» було виведено високоліквідні застави за 41 кредитом юрсіб-інсайдерів. Натомість – єдиним забезпеченням за договорами на суму 8,3 млрд грн став футбольний стадіон в Одесі. Для проведення оборудки незадовго до цього стадіон було переоцінено, що дало можливість штучно збільшити його заставну вартість «на папері» до 7,8 млрд грн.
Після передачі банку в управління Фонду гарантування, описана схема була оскаржена. На користь АТ «ІМЕКСБАНК» постановлено ряд судових рішень, якими скасовано державну реєстрацію прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяжень щодо майна «виведеного» раніше ліквідного забезпечення
Паралельно із цим, у травні 2017 року, в рахунок погашення зобовʼязаннь за чотирма кредитними договорами із сорока одного, АТ «ІМЕКСБАНК» у позасудовому порядку звернув стягнення на предмет іпотеки та набув права власності на футбольний стадіон в Одесі.
Утім, намагаючись перешкодити банку звернути стягнення на стадіон іпотекодавцем (позичальником банку) було ініційовано судовий спір, який розглядався у господарському суді Одеської області в складі головуючого судді Никифорчука М. І. (справа № 916/485/17). Зважаючи на обставини, за яких справа потрапила на розгляд вказаного складу суду (позивачем сім разів заявлялися однакові позовні заяви з недоліками, очевидно з метою «обійти» систему автоматизованого розподілу справ) та сумніви в неупередженості, АТ «ІМЕКСБАНК» подав заяву про відвід судді, яку фактично без обґрунтування було відхилено. Та оскільки на дату останнього судового засідання предмет спору у справі уже був відсутній (на той момент власником стадіону вже став АТ «ІМЕКСБАНК»), ухвалою суду провадження у справі було закрито.
Проте, як зʼясувалось, через тиждень після цього представники іпотекодавця (компанії-позичальника) звернулися до суду з черговою заявою. Цього разу – про роз’яснення вказаної ухвали.
При цьому, жодних документів про подання такої заяви чи її розгляд судом до банку не надходило. Як наслідок, представники АТ «ІМЕКСБАНК» не знали про наявність цієї заяви та не могли брати участь у її розгляді або принаймні подати щодо неї заперечення.
У результаті, 16 лютого 2018 року суд виніс ухвалу, якою суддя Никифорчук М. І. роз’яснив свою ухвалу про закриття провадження у справі №916/485/17, «встановивши певні факти» та фактично перетворивши звичайну процесуальну ухвалу на рішення суду по суті спору. Так, зокрема суд «встановив», що боржниками, буцімто, виконано в повному обсязі зобов'язання на загальну суму 12,7 млрд грн, при тому, що вартість стадіону незалежні оцінювачі визначили на рівні 1,2 млрд грн.
Таким чином, однією ухвалою суду з повʼязаних з колишнім власником банку компаній-позичальників знімаються зобовʼязання щодо повернення отриманих кредитнив коштів: виник ризик втрати АТ «ІМЕКСБАНК» прав вимоги за кредитними договорами на суму близько 12,7 млрд грн.
Щойно АТ «ІМЕКСБАНК» стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень про існування такої ухвали – банком було подано апеляційну скаргу.
Крім того, Фонд гарантування вкладів розглядає можливість звернення до правоохоронних органів, Вищої Ради Правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Громадської ради доброчесності щодо оцінки таких дій судді на предмет їх відповідності закону, професійній етиці та доброчесності.
Варто відзначити, що це вже не перша спроба боржників АТ «ІМЕКСБАНК» за допомогою судових рішень позбутися боргу. Так, з аналогічною метою у січні 2018 року троє позичальників, кредити яких не було погашено за рахунок іпотечного майна (стадіону), звернулися до господарського суду Одеської області з заявами про визнання наказів про стягнення з них заборгованості, виданих судом у 2016 році такими, що не підлягають виконанню.
Не зважаючи на те, що представниками АТ «ІМЕКСБАНК» було надано вичерпні докази відсутності факту погашення боргу вказаних заявників та декілька судових рішень, якими ці обставини були підтверджені, суддею господарського суду Одеської області Желєзною С. П. 06.02.2018 було постановлено ухвали, якими судові накази позичальників було визнано такими що не підлягають виконанню, з підстав припинення їх зобов’язань. Зазначені ухвали оскаржені в апеляційному порядку, а розгляд апеляційних скарг банку на ухвали відбудуться уже 12 березня.
При цьому, тільки у рамках виплати гарантованого відшкодування вкладниками банку отримано 4,2 млрд грн, а загальна сума акцептованих вимог кредиторів банку складає 9,3 млрд грн.
